Світовий океан може приховувати ще одну серйозну загрозу для клімату, про яку науковці лише починають говорити. Нове дослідження показало, що потепління океанів здатне запустити механізм додаткового вивільнення метану — одного з найнебезпечніших парникових газів. А це, своєю чергою, може ще сильніше прискорити глобальне потепління.
Роботу опублікували у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Дослідження провели вчені з University of Rochester, серед яких професор Томас Вебер, аспірант Шенью Ван та дослідник Хайрон Сюй.
Метан давно вважається одним із головних чинників зміни клімату. Хоча в атмосфері його значно менше, ніж вуглекислого газу, він набагато ефективніше утримує тепло. Саме тому навіть невелике збільшення його концентрації може мати серйозні наслідки для планети.
Протягом багатьох років учених дивувало одне явище: поверхневі води океану регулярно виділяють метан в атмосферу, хоча ці води містять багато кисню. Раніше вважалося, що метан утворюється переважно там, де кисню майже немає — наприклад, у болотах або на дні океану.
Щоб зрозуміти, як це можливо, дослідники проаналізували глобальні дані та створили комп’ютерні моделі. У результаті вони виявили несподіваний механізм. Виявляється, певні морські мікроорганізми можуть виробляти метан навіть у кисневому середовищі, коли їм бракує фосфатів — важливих поживних речовин.
За словами Томаса Вебера, саме дефіцит фосфатів стає головним фактором, який запускає вироблення метану у відкритому океані.
Це відкриття змінює уявлення науковців про океанічний метан. Тепер вважається, що утворення цього газу може бути набагато поширенішим, ніж припускали раніше, особливо у районах зі зниженим рівнем поживних речовин.
Найбільше занепокоєння викликає зв’язок цього процесу зі зміною клімату. Через глобальне потепління поверхневі води океану стають теплішими, а різниця щільності між верхніми та глибокими шарами води збільшується. Це ускладнює вертикальне перемішування океану.
У нормальних умовах глибинні води постачають до поверхні поживні речовини, зокрема фосфати. Але коли перемішування слабшає, поверхневі шари починають відчувати дедалі більший дефіцит цих речовин. Саме такі умови ідеально підходять для мікроорганізмів, які виробляють метан.
Вчені попереджають, що це може створити небезпечний замкнений цикл. Тепліший океан сприяє утворенню більшої кількості метану, а додатковий метан ще сильніше нагріває планету. У результаті процес може сам себе посилювати.
Дослідники наголошують, що нині більшість кліматичних моделей майже не враховують цей механізм. А це означає, що реальні темпи кліматичних змін можуть виявитися вищими, ніж прогнозується сьогодні. Науковці вважають, що врахування подібних природних джерел парникових газів є критично важливим для точнішого прогнозування майбутнього клімату Землі.
Дослідження також підкреслює, наскільки тісно пов’язані між собою навіть найдрібніші процеси в океані та глобальна кліматична система. Те, що відбувається на рівні мікроорганізмів у морській воді, зрештою може впливати на температуру всієї планети.