Війну проти Ірану Дональд Трамп розпочинав переможцем, а завершує ослабленим – принаймні так оцінює підсумок оглядач The Atlantic. Цього тижня у Женеві США та Іран мають підписати угоду про припинення вогню, і Вашингтон, на думку автора, виходить із конфлікту програвши – у військовому, стратегічному, економічному й навіть моральному вимірах.
Як передає "Хвиля", про це у колонці для The Atlantic пише Джонатан Лемір.
За його оцінкою, війна проти Ірану, яку США вели разом з Ізраїлем, не досягла жодної з цілей, що їх Трамп проголошував на старті. Натомість вона лише посилила прихильників жорсткої лінії в Тегерані й, можливо, підштовхнула їх колись таки спробувати створити ядерну зброю.
Угода продовжить припинення вогню на наступні 60 днів. Іран знову відкриє Ормузьку протоку, а США знімуть морську блокаду – і нафта з регіону знову піде на ринок. Втім, питання іранського збагачення урану документ відкладає, хоча саме його Трамп називав головним приводом для війни. За даними іранських державних ЗМІ, Тегеран залишив за собою право повернути плату за прохід протокою після завершення 60-денного терміну.
Угода розлютила республіканських "яструбів". Консервативний коментатор Ерік Еріксон заявив, що "Трамп капітулював перед Іраном". Радіоведучий Марк Левін публічно дивувався, чому документ тримають у секреті до підписання. Сенатор Ліндсі Грем теж висловив застереження, але обережно перекладав відповідальність на віцепрезидента Венса, а не на самого Трампа.
Лемір пише, що президента розлютила сама незгода – надто порівняння нової угоди з "ядерною угодою" Барака Обами 2015 року, яку Трамп свого часу висміював і з якої вийшов у перший термін. Один із давніх соратників сказав авторові, що Трамп "був розлючений цим бунтом" колись лояльних республіканців.
На подив частини "яструбів", Трамп напередодні фактично відступив від попередньої обіцянки вилучити іранський уран. "Можна було б сказати: навіщо ви взагалі цим переймаєтеся? Бо це насправді не таке вже й цінне", – сказав він.
Війна дорого обійшлася. До середини травня Пентагон оцінив витрати приблизно у 29 мільярдів доларів, проте незалежні експерти вважають, що йдеться про десятки мільярдів понад це. Запаси боєприпасів виснажені, що ставить під загрозу здатність США захищати свої інтереси в Азії та Європі. За даними іранської влади, у конфлікті загинуло понад 3 тисячі людей; ще в перші години війни американський удар по школі для дівчат забрав життя понад 170 осіб, переважно дітей. Загинули також 13 американських військових.
Окремий розкол стосується Ізраїлю. Останніми днями Трамп різко критикував прем'єра Біньяміна Нетаньягу за дії, що загрожували перемир'ю, і вимагав скасувати удар по Бейруту. Союзника він назвав "дуже складною людиною". Нетаньягу ж наполягає, що Ізраїль і надалі завдаватиме ударів, які вважає необхідними для самооборони.
Удома Трамп досі найвпливовіша фігура в політиці, але дрібні акти республіканської непокори накопичуються. На листопадових виборах фаворити – демократи, здатні отримати контроль щонайменше над однією палатою Конгресу. А щойно завершаться проміжні вибори, почнуться перегони за право змінити Трампа. Це ще більше послабить президента, підсумовує Лемір, – хоча тихо й непомітно він зі сцени навряд чи зійде.