Під час підготовки матеріалу використовувалися: аналітика Інституту вивчення війни (ISW) та проекту DeepState, інтерв'ю начальника ГУР Кирила Буданова The War Zone, інтерв'ю командувача Оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія" Олександра Тарнавського CNN, зведення Генштабу, дані британської розвідки, заява президента Володимира Зеленського та коментарі військових експертів РБК-Україна.
Лимано-Куп'янська вісь. Затишшя перед бурею?
Літня наступальна компанія росіян по лінії Куп'янськ-Лиман провалилася. Із середини вересня тут відносне затишшя, але навряд чи воно збережеться надовго.
За літо окупантам у районі Куп'янська вдалося зайняти Масютівку, внаслідок чого фронт змістився до околиць села Синьківка. Оперативне підкріплення не дало спробам РФ перетворитися на щось більше.
Південніше ворог зайняв станцію Куземівка та частину Новоселівського. У районі Новоєгорівки кидав у бій велику кількість піхоти та техніки, але у всіх випадках перекидання додаткових сил зупинило просування. Як і в Серебрянському лісі під Лиманом, який ворог штурмує протягом 2023 року. Хоча тут він виконав два завдання – створив буферну зону для Кремінної та з трьох боків підійшов до наших сил у Білогорівці.
Лімано-Куп'янська вісь поки стабільна, але російський наступ може поновитися будь-якої миті (фото deepstatemap.live)
На сьогодні ситуація стабільна, ворожі війська посилюють артилерійські обстріли. На думку аналітиків, без нарощування особового складу та швидкого поповнення вони практично не мають шансів на стратегічний успіх. Як каже начальник прес-служби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш, просто зараз вони збирають сили для нових атак.
"Нові кадри збираються з тих, кого вдалося зібрати. Про високу якість говорити не доводиться", – зазначив він.
На Лимано-Куп'янській вісі завершується підготовка новосформованої 25-ї армії РФ та штурмових загонів, які кидатимуть на прорив української оборони. Військовий експерт, колишній начальник прес-служби Генштабу Владислав Селезньов, звертає увагу на публікації російських опозиційних каналів. Вони пишуть про те, що Володимир Путін до жовтня не хоче чути поганих новин із фронту.
"Зрозуміло чому, 7 жовтня має день народження, і йому потрібні хоч якісь хороші новини. Швидше за все, ми найближчим часом побачимо серйозне пожвавлення на Лимано-Куп'янському напрямку. До речі, наступ планувався на 26-27 вересня, українська розвідка опосередковано підтверджувала, що ворог готується йти вперед. Є інформація про те, що росіяни роблять проходи у своїх мінних полях і підтягують техніку ближче до лінії бойового зіткнення. Якби армія перебувала в обороні, вони не стали б перекидати БМП і танки ближче до фронту. А так схоже, що створюється "бронекулак", щоб відтісняти наші Сили оборони", – розповів він у коментарі РБК-Україна.
Бахмут дедалі ближче. Але до оточення далеко
У вересні Збройні сили України взяли під контроль Андріївку та Кліщіївку – два ключові села на південь від Бахмута. А зараз продовжують витісняти противника на схід за залізницю. Ймовірно, наступною по-справжньому серйозною перешкодою стануть позиції вздовж траси Т0513 між окупованими Бахмутом та Горлівкою. Це один із важливих логістичних маршрутів росіян, але не єдиний.
За словами Іллі Євлаша, ворог намагається повернутися на позиції в районі Кліщіївки та Андріївки, але наші війська відбивають атаки, закріплюються та продовжують наступати на південному фланзі. Він підтверджує чергові успіхи та каже, що траса Бахмут-Горлівка вже частково під вогневим контролем.
"Ми вже можемо до неї добивати, це траса… яка знаходиться за 3 км від лінії зіткнення, це робоча дистанція для наших мінометів та БПЛА", – заявив він, а пізніше додав, що під Бахмутом за тиждень вдалося звільнити ще 2 квадратні кілометри території.
Під Бахмутом знову успіхи, але до оточення міста ще далеко (фото deepstatemap.live)
Експерт Владислав Селезньов констатує: просування дається важко, адже у ворога тотальна перевага в авіаційному компоненті. Проте його логістика частково під нашим вогневим контролем і це хороша новина. Хоча до того, як російський гарнізон у Бахмуті залишиться без забезпечення, ще далеко. Як і до блокування міста. Давати якісь прогнози щодо термінів навряд чи доречно.
"Ми не знаємо, чи вистачить нам ресурсів, щоб далі продавлювати росіян, відтісняючи на схід і створюючи передумови для оперативного оточення Бахмута. У відкритих джерелах інформації про можливості української армії на цій ділянці немає. Ми знаємо, що тут зосереджено близько 52 000 військових РФ. Ми їх поступово вибиваємо, але я вважаю, поки що у них достатньо ресурсів, щоб уповільнити наш рух на схід", – зазначив він.
Днями начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю The War Zone розповів, як Україна повертатиметься в Бахмут. За його словами, звільнення Кліщіївки забезпечило контроль над панівними висотами, далі буде перекриття шляхів постачання та після повного оточення війська увійдуть до міста. Лобового штурму не буде точно.
Якщо подивитися на карту бойових дій, то для оточення ще треба зробити велику роботу. На думку військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, до того, як фізично перерізати трасу Бахмут-Горлівка, треба звільнити невелику агломерацію біля Курдюмівки, південніше за вищевказані населені пункти.
"Вогневий контроль – це добре, але ми фізично перерізатимемо дорогу. До неї треба пройти від 2 до 3 км по російських позиціях у низині. Після того, як росіяни завершать суїцидальні атаки на Андріївку та Кліщіївку, почнеться рух Сил оборони у бік Т0513. А після встановлення повного контролю над трасою вирішуватиметься питання Зайцевого і не тільки", – розповів він у розмові з виданням.
Він також припускає, що росіяни у спробі зупинити наступ можуть перекинути сили з північного флангу на південний. У такому разі там їхня оборона буде ослаблена, що допоможе оточенню Бахмута з півночі. При цьому експерт наголошує: казати про оточення можна лише після того, як росіян відріжуть від усіх доріг.
"Якщо хоча б одна траса працюватиме, навіть під вогневим контролем, це не оточення. І йдеться не лише про основні траси на Дебальцеве та Первомайськ, а й про дороги через Бахмутське, Покровське тощо. Тут варто згадати, коли ми були в обороні, до останнього боролися і тримали під контролем дорогу Т0504 (на Костянтинівку, – ред.) і Т0506 через Хромове. І коли противнику вдавалося взяти дорогу під вогневий контроль, ми доїжджали до певної локації по Т0506, повертали на польові дороги та діставалися головної із майже оточеного Бахмута", – пояснив Коваленко.
Південний фронт. Рух триває, зона контролю розширюється
На Запорізькій ділянці армія майже щодня досягає невеликих успіхів. Судячи з карт DeepState, звільнена територія збільшується після кожного оновлення. Сили оборони продовжують вбивати клин між селами Новопрокопівка та Вербове, бої точаться на околицях обох населених пунктів.
Судячи з карти, Сили оборони щодня досягають успіхів на лінії Роботине-Вербове (фото deepstatemap.live)
Днями в інтерв'ю CNN командувач Оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія" Олександр Тарнавський заявив про прорив біля Вербового. При цьому визнав, що просування йде повільніше, ніж очікувалося, і точно не як у кіно про Другу світову війну.
"На лівому фланзі ми маємо прорив, і ми продовжуємо рухатися далі… Головне не втратити ініціативу", – зазначив він.
Прорив біля Вербового має тактичний характер і навряд чи докорінно змінить ситуацію. Росіяни перекинули сюди резерви щонайменше чотирьох дивізій ВДВ і ці сили намагаються атакувати з флангів, пояснює експерт Владислав Селезньов.
"Швидше за все, штаб Тарнавського реалізує тактику поступового перемелювання ворожих ресурсів. Тобто наша армія систематично знищує їхню артилерію, бронетехніку та особовий склад. Що буде далі? Я впевнений, що поки ми не пошматуємо підрозділи, які змінили тих, хто тримав оборону на "лінії Суровікіна", навряд чи з'явиться можливість активно рухатися вперед. Думаю, найближчим часом ми зосередимося на знищенні їхнього бойового потенціалу", – розповів він.
Згідно з даними Генерального штабу, тривають бої на зустрічних курсах, проте українські війська витісняють противника і закріплюються на нових рубежах. За словами спікера Сил оборони Таврійського напрямку Олександра Штупуна, щодня вдається долати від 50 до 100 м, завдаючи ворогу тяжких втрат.
На думку Олександра Коваленка, поки рано казати про близьку кульмінацію контрнаступу на півдні. Крім Вербового та Новопрокопівки є успіхи у напрямку сіл Новофедорівка та Копані, і кожен з них наближає прорив другої лінії оборони РФ.
"Основна мета – вийти на Токмак по трасі Т0408, звичайно, по дорозі звільнивши Новопрокопівку, Ільченкове та Солодку Балку. Контроль над логістичною артерією 0408 дозволить вийти на північні ворота в Токмак. Далі можуть бути різні варіанти від оточення до деокупації міста. Для нас краще, щоб росіяни відступили, тому що оточення вимагатиме великих сил і займе більше часу", – зазначив експерт.
Аналітики ISW називають кілька умов для прориву південного фронту. Зокрема, мають підтвердитись припущення про те, що окупанти не мають сил для довгострокової оборони, ЗСУ зберігають достатню бойову міць, а російські лінії за нинішнім районом бойових дій не так сильно заміновані та укріплені, як ті, які вже вдалося прорвати.
Генерал Тарнавський запевнив, що найбільший прорив ще попереду і буде він після Токмака. Він також дав зрозуміти, що Токмак залишається завданням мінімум нинішнього контрнаступу. Побічно це підтверджується прильотами, що почастішали, є дані про знищення наглядового пункту росіян біля міста.
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що принаймні у перспективі цього року українська армія орієнтуватиметься на вихід впритул до Токмака. Чому це важливо? Через окуповане місто у Запорізькій області проходить залізнична гілка, що з'єднує Мелітополь із Волновахою, на якій зав'язана російська логістика. Як тільки її буде перерізано, у противника залишиться лише автомобільна дорога вздовж узбережжя Азовського моря. Що унеможливить швидке перекидання великих обсягів військових вантажів.
"Якщо в жовтні вдасться вийти на південь від Токмака, можна буде прискорити наступ на Мелітополь. І тоді погіршення погоди, осінні зливи не матимуть для нас критичного значення. Якщо ми будемо біля Мелітополя або хоча б на шляху до нього зі сторони Токмака", – додав Коваленко.
"Крабова пастка" для Чорноморського флоту РФ
Події останніх тижнів показали, що для російської армії у Криму не залишилося безпечних місць. І найгучнішим став ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.
Операція під кодовою назвою "Крабова пастка" проходила за участю Сил спеціальних операцій. Деталі не повідомляються, але завдяки їх роботі Повітряні сили атакували штаб двома ракетами Storm Shadow у той момент, коли там проходила нарада високопоставлених офіцерів.
За даними української сторони, ліквідовано 34 офіцери, зокрема командувача Чорноморського флоту Росії віце-адмірал Віктора Соколова. Ще 105 окупантів зазнали поранень, штабна будівля відновленню не підлягає. Примітно, що удар був ювелірним, окупаційна влада заявила про відсутність жертв серед цивільних. Ліквідація Соколова сама по собі тягне на історичну подію, оскільки останнім загиблим на війні командувачем флоту РФ був віце-адмірал Степан Макаров у 1904 році.
Проте вчора міноборони Росії опублікувало фото із Соколовим на нараді у Сергія Шойгу. Тому дані щодо його ліквідації ще уточнюються.
За словами генерала Тарнавського, удари по росіянах у Криму та Севастополі важливі для успіху українського контрнаступу. Тому що він полягає не тільки у знищенні противника перед собою, а й в ураженні місць зосередження техніки, особового складу та командних пунктів.
Владислав Селезньов розкриває стратегічне значення цього удару. По-перше, при ліквідації командування розбалансується військове управління, а по-друге, окупантам знадобиться час, щоб відновити комунікації та надійний зв'язок.
"І ми розуміємо, якщо удари по штабу відбулися вже вдруге, то така "бавовна" буде і в майбутньому. І судячи з крайніх дат, тривога і вибухи постійно відбуваються над Севастополем і в різних куточках Криму. Тобто українська армія готує поле для нової битви. Я не готовий говорити, що Україна найближчим часом деокупуватиме Крим. Я не маю доступу до планів Генштабу і мені важко уявити, яким чином це можна реалізувати", – розповів він РБК-Україна.
Олександр Коваленко вважає, що поки немає умов, щоб сухопутні бої перемістилися на півострів цього року. Для початку треба вийти на адміністративний кордон, ізолювати російське угруповання від материка як через Кримський міст так і через морські шляхи.
"Паралельно можна знижувати бойовий потенціал шляхом ударів по військових об'єктах, живій силі та техніці. Те, що відбувається зараз, це загальні дії з підготовки до звільнення. І насамперед це впливає на тимчасово окупований південь України та ситуацію в Чорному морі", – зазначив він у розмові із виданням.
Британська розвідка констатує, що серія атак на Чорноморський флот частково позбавила Росію здатність блокувати українські порти. І це підтверджується роботою зернового коридору.
Україна готується звільняти міста?
Минулий тиждень також запам'ятався низкою обнадійливих заяв. Начальник ГУР Кирило Буданов казав про невеликі українські втрати в порівнянні з російськими, незважаючи на те, що противник в обороні. А на запитання про те, чи Україна здатна до кінця року звільнити Крим, парирував, що активізація йде з середини серпня і "це може опосередковано підказати відповідь".
Генерал Олександр Тарнавський наголосив, що дощова осінь та холодна зима не завадять контрнаступу. Оскільки зараз рух йде невеликими пішими групами і навряд чи погода сильно на це вплине. Але найцікавіша репліка належить президенту Володимиру Зеленському під час візиту до США.
Володимир Зеленський заінтригував обіцянкою деокупувати Бахмут та ще два міста (фото Getty Images)
"Ми деокупуємо Бахмут. Я думаю, що ми деокупуємо ще два міста", – заявив на зустрічі із представниками ЗМІ у Вашингтоні.
Для того, щоб розуміти, про які міста може йтися, треба знати напрямок головних зусиль українських військ. Ця інформація під грифом "таємно" і доступна лише вищому військово-політичному керівництву, пояснює Владислав Селезньов.
"Але ми можемо відзначити інший важливий фактор. Якщо президент заговорив про деокупацію щонайменше трьох міст, значить, наша армія має для цього ресурси. Зазвичай масштабні наступальні операції тривають від 2 до 3 місяців. Наша вже триває 3,5 місяців, і ми бачимо, що раціональне використання ресурсів дозволило Зеленському робити заяви такого рівня", – наголосив він.
Олександр Коваленко припускає, що, судячи з ситуації на фронті, можливо, одним із цих міст буде Токмак.
"А далі за ним Мелітополь, чому б і ні? А може і не Мелітополь, можна перебирати багато міст. Зеленський навряд чи взяв ці дані зі стелі, напевно, він отримав доповідь із зазначенням міст з високою ймовірністю звільнення. І це обнадійливі новини, сподіваюся, ми дуже скоро щось про це почуємо", – резюмував експерт.