Чи отримають держоргани більше доступу до банківських даних?
Національний банк України планує змінити правила розкриття банківської таємниці. Але тотального контролю за грошима українців не буде – нововведення відчують насамперед боржники, а для решти громадян процедури стануть більш цифровізованими.
Про те, що саме готує регулятор і чи варто хвилюватися за конфіденційність своїх вкладів, у коментарі РБК-Україна розповів президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумов.
Головне:
- Масового розкриття не буде: Для більшості законослухняних громадян і бізнесу рівень приватності не зміниться.
- Удар по боржниках: Виконавча служба отримуватиме детальнішу інформацію про рахунки, строки депозитних договорів та навіть електронні гаманці.
- Автоматичне зняття арештів: Якщо сума боргу невелика, після його оплати рахунки розблокують автоматично.
- Більше гнучкості для НБУ: Регулятор зможе запитувати дані у банків без прив'язки до офіційних термінів інспекційних перевірок.
Що пропонує змінити НБУ
Нацбанк виніс на громадське обговорення новий проєкт. Його головна мета – привести інструкції НБУ у відповідність до нового Закону № 4833-ІХ про цифровізацію виконавчих проваджень, який повною мірою запрацює з 23 жовтня 2026 року, а також оптимізувати власні контрольні функції регулятора.
Зокрема, пропонується уточнити порядок надання банками інформації державним і приватним виконавцям про види рахунків клієнтів та строки дії депозитних договорів. Також проєкт передбачає зміни до порядку отримання регулятором інформації, що містить банківську таємницю.
Читайте також: НБУ заявив про найдовший за 15 років період швидкого зростання кредитування
Чи скасують банківську таємницю для звичайних клієнтів
Президент НАБУ наголосив, що запропоновані зміни не означають відкриття банківської таємниці кожного українця для всіх державних органів.
За його словами, банківська таємниця й надалі залишається захищеною законом, а доступ до неї можливий лише у випадках, прямо визначених законодавством.
Водночас проєкт уточнює практичні механізми доступу до інформації для окремих суб’єктів – насамперед державних і приватних виконавців, а також самого Національного банку.
''Для пересічного клієнта банк не почне передавати всю інформацію про всіх клієнтів. Для більшості громадян і бізнесу щоденних змін не буде'', – зазначив Сергій Наумов.
Що зміниться для боржників
За словами президента НАБУ, найбільш відчутними нововведення будуть для клієнтів, внесених до Єдиного реєстру боржників.
Після набрання чинності відповідного закону державні та приватні виконавці зможуть отримувати додаткову інформацію, зокрема:
- про види банківських рахунків;
- строк дії договорів банківського вкладу;
- в окремих випадках – інформацію про розмір заборгованості за кредитом, забезпеченим заставою або іпотекою.
Також для погашення боргів арешт зможуть накладати не лише на кошти на банківських рахунках, а й на електронні гаманці та електронні гроші.
Що стане простіше після погашення боргу
Водночас зміни передбачають і спрощення окремих процедур для боржників.
Зокрема, якщо сума боргу не перевищує десяти мінімальних заробітних плат (86 470 гривень), після його повного погашення Автоматизована система виконавчого провадження надсилатиме банку повідомлення.
На підставі такого повідомлення боржника виключатимуть із Єдиного реєстру, а арешт із його коштів зніматиметься без додаткових процедур.
Чи отримає НБУ більше повноважень
Окремий блок змін стосується відносин самого Нацбанку з фінустановами. Проєкт прибирає норму, яка дозволяла НБУ витребувати інформацію з банківською таємницею лише під час планових перевірок чи офіційного нагляду.
Сергій Наумов зазначає, що це додасть регулятору процедурної гнучкості, але водночас звертає увагу на важливий баланс.
"НАБУ погоджується, що банківська таємниця не має бути інструментом ухилення від виконання законних рішень чи нагляду. Але доступ до неї має бути чітко обмеженим, обґрунтованим і контрольованим. Довіра клієнтів до банківської системи не менш важлива, ніж ефективність державних процедур", – резюмував президент асоціації.
Читайте також: Чи дасть НБУ гривні впасти: що означає "яструбина" політика Нацбанку