Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.
Більш часте вирощування соняшнику, наприклад, через 3 роки, призводить до накопичення хвороб (вовчок, фомоз), швидкого виснаження ґрунту, дефіциту вологи та втрати врожайності.
Погодні умови, що складаються кожної весни, як-от підвищення температури повітря вдень та зниження в нічний час, зміна вологості повітря створюють сприятливі умови для розвитку комплексу хвороб. Упродовж вегетації найбільшої шкоди посівам завдають такі хвороби: септоріоз, альтернаріоз, пероноспороз, борошниста роса, фомоз, фомопсис, іржа, біла та сіра гнилі тощо. Поширення та розвиток грибкових захворювань призводить до зменшення листкової поверхні культури та зменшення вмісту олії в насінні. Загальні втрати врожаю через хвороби можуть становити близько 50%, а в окремі роки і більше.