
Соціальна та екологічна відповідальність набувають ключового значення для системного експорту на ринки ЄС та побудови довготривалого партнерства. Концепція Green Deal, що об'єднує основні вимоги до виробників та постачальників, уже напряму впливає на український агросектор і вимагає певної трансформації.
Першочергово це стосується ланцюгів постачань, доступу до фінансування, зростання собівартості виробництва.
Добровільна сертифікація
«Сталість ланцюгів постачання — вже наша буденність та умова здійснення експорту продукції на європейський ринок. Це видно на прикладі добровільних схем сертифікації, що вимагаються від постачальників на певні ключові ринки, як-от біопаливний, ринок олійних культур», — розповіла виконавча директорка I.P.Cert, членкиня Асоціації експертів зі сталого розвитку Оксана Просоленко під час вебінару «Експорт українського агро в умовах зелених бар’єрів: виклики та можливості».
Так, для олії чи навіть кукурудзи потрібно калькулювати та підтверджувати аудійованим звітом викиди парникових газів. Умовою надання фінансування від банків є оцінка ризиків сталого розвитку, а саме впливу та дотримання ESG (Environmental, Social, Governance) — це вимога, що регулює екологічний складник, вплив на кліматичні та соціальні зміни, управління цими змінами та ризиками.
Інша директива — CSRD — врегульовує подання звітності щодо корпоративної сталості для великих компаній і висуває вимоги до всього ланцюга постачань, зокрема соціально-екологічну відповідальність.
Оксана Просоленко, виконавча директорка I.P.Cert, членкиня Асоціації експертів зі сталого розвитку
Це ставка на органіку, що варто враховувати під час формування стратегічних цілей аграрними компаніями в Україні: куди вкладати гроші та як позиціонувати свої інвестиції. Тому що надалі підприємства зобов'язані будуть поширювати інформацію про те, який обсяг інвестицій спрямований саме на зелені та енергоощадні технології, декарбонізацію, зменшення вуглецевого сліду. І це фактично часова межа від двох до п'яти років.
Максим Гопка, аналітик УКАБ
Малим і середнім виробникам варто зосередитись на соціальному та екологічному складниках. Звернутися до аудитора, фінансових структур, що зможуть направити або підказати, як працювати в цьому напрямі. Тому що навіть трейдери, які закуповують продукцію, з наступного року будуть активніше вимагати інформацію щодо соціальної та екологічної політики. Ці дані фермери мають починати збирати вже зараз.
Ірина Висоцька, керівниця ESG-напряму в Credit Agricole Bank
Інформації є багато, але важливо зрозуміти, які практики чи нововведення підходять саме цьому господарству, зважаючи на його специфіку. До малого і середнього фермера ми намагаємося донести: не потрібно змінювати все й одразу, із залученням великих коштів. Починати варто з маленьких кроків, наприклад, базового обліку використання пального або добрив. І це уже дасть перше уявлення про вуглецевий слід і готовність до змін.