У Росії стрімко поширюються побоювання щодо можливої другої хвилі примусової мобілізації, яку очікують після парламентських виборів 20 вересня. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.
Попри те, що Володимир Путін називає ці повідомлення «інформаційною атакою» та заперечує потреби у призові, громадяни не вірять заявам Кремля, згадуючи подібні спростування перед вторгненням 2022 року. Тривогу підживлюють оцінки західних розвідок і заяви Президента України Володимира Зеленського про можливий призов 300 тис. осіб, а також повідомлення про жорсткішу тактику вербування в регіонах та чинність указу про мобілізацію від 2022 року.
Додатковим фактором страху стала цифровізація призову, адже електронні повістки передбачають автоматичну заборону на виїзд з країни, позбавлення водійських прав та блокування операцій з майном.
Реагуючи на ризики, чимало росіян знову купують квитки до Грузії, Таїланду чи Кіпру або планують відпустки на період після виборів. Ті, хто не має коштів для виїзду, намагаються оформити реєстрацію в Москві, знімають готівку з рахунків через загрозу їх замороження або звертаються по психологічну допомогу.
Водночас аналітики зазначають, що хоча РФ продовжує вербувати людей за рахунок високих виплат, армія відчуває дефіцит окремих фахівців, зокрема операторів дронів. Утім, масштабна хвиля призову загрожує не лише громадським невдоволенням, а й подальшим ударом по російській економіці через дефіцит кадрів та брак коштів у бюджеті.
Раніше президент Росії Володимир Путін підтримав пропозицію дозволити служити добровольцям із категорією придатності до військової служби «Д», тобто важкохворим.
Ініціативу під час зустрічі з Путіним озвучив пропагандист Євген Поддубний. За його словами, до нього зверталися військовослужбовці, які отримали поранення і після цього були визнані непридатними до служби. Водночас вони хочуть продовжити службу в регіональних підрозділах, зокрема у формуваннях БАРС, які залучають до захисту об'єктів від атак безпілотників.