Коли йдеться про здоровий сніданок, зазвичай говорять про склад тарілки: більше білка, клітковини та менше цукру. Але нове масштабне дослідження припускає, що значення може мати й час першого прийому їжі.
Вчені проаналізували дані 31 044 американців віком від 40 років, які брали участь у Національному дослідженні здоров’я та харчування США у 1999–2018 роках. Учасники вказували, що саме вони їли та пили протягом попередньої доби і о котрій годині це відбувалося. Потім дослідники зіставили ці дані з інформацією про смертність до кінця 2019 року.
За медіанного періоду спостереження у 8,6 року померли 7129 учасників, зокрема 2259 — від серцево-судинних причин. Дослідження було опубліковано в European Journal of Clinical Nutrition.
Чим пізніший сніданок, тим вищий ризик
Дослідники виявили досить чітку тенденцію. У порівнянні з людьми, які вперше їли між 7:00 та 8:00 ранку, у тих, хто переносив перший прийом їжі на пізніший час, статистично частіше фіксували смерть від будь-яких причин.
Перший прийом їжі між 8:00 і 10:00 був пов’язаний із приблизно 10% вищим ризиком, між 10:00 і 12:00 — із 19%, а після полудня — уже з 29% вищим ризиком.
Для серцево-судинної смертності зв’язок був ще помітнішим: перший прийом їжі після 12:00 асоціювався з 46% вищим ризиком порівняно зі сніданком о 7–8 ранку.
Водночас ці цифри не означають, що пізній сніданок безпосередньо скорочує життя. Дослідження показує лише статистичний зв’язок.
А вечеряти надто рано теж не обов’язково краще
Із часом останнього прийому їжі картина виявилася цікавішою. Залежність мала U-подібну форму.
Найнижчий розрахунковий ризик спостерігався приблизно для останнього прийому їжі о 20:00. У тих, хто завершував їсти до 19:00, ризик смерті був на 13% вищим, а після опівночі — приблизно на 27% вищим порівняно з групою, яка вечеряла між 19:00 та 20:00.
Дослідники наголошують: це не означає, що 20:00 є універсально «правильним» часом для вечері. Надто ранній прийом їжі може бути пов’язаний із віком, хворобами або особливостями режиму людини.
Важливий фактор — біологічний годинник
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що травлення та обмін речовин тісно пов’язані з циркадними ритмами. Пізні прийоми їжі можуть порушувати синхронізацію внутрішнього годинника організму та впливати на обмін глюкози й жирів.
Але є й інше пояснення: люди, які їдять пізно, можуть частіше працювати позмінно, гірше спати або вже мати проблеми зі здоров’ям. Тобто незвичний час прийому їжі може бути не причиною, а маркером інших факторів ризику. Саме тому автори не радять робити різкі зміни режиму харчування лише на підставі цього дослідження.
Що з цього можна взяти на практиці?
Результати додають аргументів на користь ідеї, що здорове харчування — це не лише що ми їмо, а й коли ми це робимо. Регулярний режим, достатній сон і відмова від постійних нічних перекусів можуть бути розумнішими орієнтирами, ніж спроби дотримуватися конкретної години до хвилини.
Водночас дослідження мало важливе обмеження: звички харчування переважно оцінювали за одним 24-годинним опитуванням на початку спостереження. Тому воно не може довести причинно-наслідковий зв’язок. Іншими словами, не варто ставити будильник лише заради сніданку о 7:00, але результати дають ученим ще один привід досліджувати роль часу прийому їжі у довгостроковому здоров’ї.