Уявіть світ, де проблема з океанськими течіями раптом перетворюється на проблему з хлібом у магазинах. Саме такий сценарій змоделювали вчені: якщо ключова система течій Атлантики різко ослабне, сільське господарство в окремих регіонах може зазнати дуже сильного удару.
Йдеться про Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію (AMOC) — величезну систему океанських течій, яка переносить тепло з тропіків на північ і відіграє важливу роль у формуванні клімату. За оцінками дослідників, через глобальне потепління AMOC уже ослабла приблизно на 10–20% порівняно з минулими століттями. Нова робота розглядає набагато радикальніший сценарій — падіння сили циркуляції приблизно на 60%.
Атлантика слабшає — і клімат починає змінюватися
Дослідники провели комп’ютерне моделювання на 100 років, припустивши, що середня температура планети підніметься на 2°C порівняно з доіндустріальним рівнем.
В одному зі сценаріїв AMOC поступово сповільнювали протягом перших 50 років. Потім результати порівняли з моделлю, де циркуляцію не змінювали. Картина виявилася тривожною. Північна півкуля почала помітно охолоджуватися, а глобальний пояс хмар і опадів біля екватора змістився на південь. І головна проблема полягає не лише в температурі. Разом зі змінами клімату змінюються умови, у яких ростуть основні продовольчі культури.
Пшениця, кукурудза та рис можуть втратити врожайність
Вчені наклали моделі вирощування найпоширеніших сортів пшениці, кукурудзи та рису на кліматичні сценарії. Результат — середня глобальна врожайність цих культур знизилася приблизно на 5,3% до моменту, коли AMOC суттєво ослабла.
На перший погляд цифра може здатися не катастрофічною. Але глобальне середнє приховує величезні регіональні відмінності. У моделі Німеччина та Україна могли втратити до 19% урожаю зернових через різке похолодання. Канада показала падіння приблизно на 12%. Особливо вразливими виявилися також Скандинавія та Велика Британія. Але є ще один напрямок удару — опади.
Для Азії сценарій може бути ще гіршим
Модель показала значне скорочення опадів над частинами Індії, Пакистану та Китаю. Для таких регіонів зміна кількості дощів може виявитися не менш важливою, ніж температура. Ще складніша ситуація спостерігалася в Ірані, Судані та Еритреї — країнах, які й без того мають проблеми з водними ресурсами.
Якщо така комбінація похолодання та посухи справді реалізується, частина сільського господарства там може опинитися під серйозною загрозою. І це ще не враховує того, що неврожай в одному регіоні автоматично впливає на інші країни через міжнародну торгівлю.
Їжа може подорожчати на десятки відсотків
За оцінкою дослідників, глобальні ціни на продовольство за такого сценарію можуть зрости приблизно на 17–40%. Причому це не обов’язково станеться лише через фізичну нестачу зерна. Країни можуть почати накопичувати запаси, обмежувати експорт і намагатися перш за все забезпечити власне населення.
Саме така реакція здатна перетворити регіональний кліматичний шок на глобальну продовольчу кризу. Навіть США, які в цьому сценарії виглядають відносно стійкішими, можуть втратити близько 3% урожаю пшениці та кукурудзи. А оскільки зерно використовується не лише для випічки, наслідки можуть поширитися і на м’ясо та інші продукти.
Але це ще не прогноз майбутнього
Є важливий нюанс: дослідження поки не пройшло наукового рецензування.
Автори самі визнають, що вони використали один сценарій потепління, один прогін моделі та місячні, а не щоденні кліматичні дані. Тому отримані цифри не варто сприймати як точний прогноз того, скільки зерна втратить Україна чи наскільки подорожчає їжа. Швидше, це своєрідний стрес-тест для глобальної продовольчої системи. І він показує неприємну річ: проблема може полягати не тільки в тому, що клімат стає теплішим.
Якщо одна з головних океанських систем почне різко змінюватися, деякі регіони можуть раптово отримати зовсім не той клімат, до якого їхнє сільське господарство пристосовувалося десятиліттями. А в такому випадку удар по врожаю дуже швидко може перетворитися на удар по цінах на звичайний хліб, крупи та інші базові продукти.