Аеродрони змінили характер сучасних війн, однак визначати переможця будуть не вони, а безпілотні наземні системи. Про це в аналітичній статті для Modern War Institute при Вест-Пойнті пише офіцер управління закупівель армії США Джеймс Чейні.
Як передає "Хвиля", посилаючись на Modern War Institute, війна в Україні підтвердила статус дронів як визначальної зброї сучасних тактичних боїв. Малі безпілотники безперервно ведуть спостереження над передовою, FPV-дрони завдають ударів за лічені секунди після виявлення цілі, а виживання залежить від того, хто помітить ворога першим. Проте, на думку автора, самих лише спостереження й ударів для перемоги у війні замало.
"Війна залишається змаганням на виносливість, логістику, фізичний контроль і постійну присутність", – пише Чейні. Армії й далі мають доставляти припаси, підсилювати позиції, евакуювати поранених і утримувати території. Дрон може побачити окоп і вдарити по ньому – але не в змозі зайняти перехрестя, охороняти маршрут постачання чи фізично контролювати ділянку місцевості.
Автор також звертає увагу на стрімке поширення засобів протидії дронам. Рівень перехоплення ударних безпілотників силами ППО України досягав приблизно 80% станом на грудень 2025 року. Лише одного з нещодавніх днів українські підрозділи збили 96 зі 105 ударних дронів, які летіли на територію країни. Засоби радіоелектронної боротьби порушують навігацію та канали зв'язку, а камуфляж і маскування еволюціонують паралельно. Повітряний простір над фронтом і далі смертельно небезпечний – але він стає дедалі оспорюванішим.
Чейні вказує на тихіший технологічний зсув, який відбувається на землі. Армії інвестують в автономні наземні безпілотні апарати, створені не для спостереження, а для тривалої присутності – переміщення боєприпасів, перевезення сенсорів, ретрансляції зв'язку й підтримки маневру в зонах високого ризику. Фізика на їхньому боці: наземні платформи несуть тисячі фунтів вантажу, легко міняють батареї й працюють годинами або днями, а не хвилинами.
Наприклад, армійський Squad Multipurpose Equipment Transport перевозить до 1000 фунтів вантажу й може працювати до 72 годин без дозаправки, йдеться в статті. Наземні системи також можна бронювати, використовувати рельєф для маскування й залишати в укриттях за перешкодами – усе це недоступне малим літальним апаратам, які покладаються на висоту й відстань для виживання.
У публікації наводиться й конкретний зсув у пріоритетах закупівель. У лютому 2026 року керівництво армії США скоротило на два з половиною роки терміни прототипування програми Ground Optionally Autonomous Transport, або GOAT. Вона передбачає подвоєння вантажопідйомності до 2500 фунтів, збільшення потужності живлення для дронів і засобів зв'язку, зниження акустичного сліду й перехід від телекерування до більшої автономності. Компанії American Rheinmetall Vehicles і HDT Expeditionary Systems отримали разом 22 млн доларів на створення по вісім прототипів кожна, з потенційним виробничим замовленням понад 2000 систем.
Чейні – офіцер управління закупівель армії США, що спеціалізується на робототехніці й автономних системах; він має досвід у завданнях, пов'язаних із допомогою Україні у сфері безпеки.