Реклама

Якісне розміщення рекламних матеріалів на трастових ЗМІ проектах. Вигідні умови і ціни для нових замовників!

Останні новини

Скандал у полку «Скеля»: нардеп пояснив, чи загрожує Сирському відставка

Попри скандал із штурмовим полком «Скеля», звільняти головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського немає підстав. Слід також з’ясувати, наскільки він був обізнаний із масштабами...

Сікорський: Росія втратила ініціативу у війні проти України

Радослав Сікорський, віцепрем'єр і міністр закордонних справ Польщі, поговорив із репортером CBS News Айданом Стретчем у кулуарах конференції з відновлення України в Гданську. Він вважає, що у війні стався перелом: Україна виграла Чорне море, Росія більше не може вільно літати в українському небі, а фаза, коли ініціатива була в Москви, завершилася. Сікорський пояснює, чому сьогодні оборону України фінансує Європа, а не США. Він каже, що російської провокації під чужим прапором проти НАТО боїться більше, ніж відкритого вторгнення, і що Польща витрачає майже 5 відсотків ВВП, щоб Путіну не кортіло щось затівати.

Росія втратила ініціативу

Айдан Стретч: Пане віцепрем'єре, дякую, що знайшли час поговорити з нами. Ми в Гданську, на конференції з відновлення України, у момент, який виглядає як великий оптимізм для України. Ми бачили удари по Криму та по Москві, уповільнення просування росіян на фронті. Чи згодні ви, що Україна зараз, схоже, перемагає в цій війні?

Радослав Сікорський: Чорне море Україна точно виграла. У Росії точно немає панування в повітрі над Україною. Вона може пускати ракети й дрони, але вільно літати над країною не може. Наземна війна застрягла, і Україна, схоже, отримала вогневий контроль над стратегічною трасою з Донбасу до Криму та над самим Кримом, а ще завдає успішних ударів углиб по російських НПЗ, що б'є по здатності російської армії воювати. Війни ніколи не йдуть по прямій. Вони проходять через фази. Але схоже, фаза, коли ініціатива була в Росії, завершилася.

Війну фінансує Європа, а не Америка

Айдан Стретч: На тлі цих успіхів президент Зеленський нещодавно попросив додаткові 20 мільярдів доларів допомоги. Чи готові Польща та її союзники надати її спільно?

Радослав Сікорський: Нагадаю, фінансово США Україні не допомагають. Ми купуємо для України американське обладнання за європейські гроші. Українська держава й українська оборонка тримаються на фінансуванні з Євросоюзу. Буквально сьогодні голова Єврокомісії повідомила, що з Брюсселя до Києва перераховано близько 3 мільярдів євро, і буде ще – на виробництво дронів, ще 7 мільярдів. Це має змусити Путіна перерахувати все наново. Він має запитати себе: "Чи зможу я витримати такий рівень втрат для російської економіки, і, звісно, для російської армії, ще два роки?" На його місці я б вийшов із гри. Але біда з диктаторами в тому, що вони завжди хочуть домовитися, коли час уже втрачено, коли вже надто пізно.

Айдан Стретч: Чи вважаєте ви, що нещодавній кредит на 90 мільярдів євро міг змусити Путіна перерахувати, скільки він готовий вливати в цю війну?

Радослав Сікорський: Думаю, він розраховував, що Орбан і далі блокуватиме цей кредит. Але Орбан програв – попри підтримку і з боку Росії, і з боку США.

Що найпотрібніше Україні до зими

Айдан Стретч: Розкажіть зсередини про ваші розмови з українськими партнерами. Що українці кажуть вам – що їм найпотрібніше від Польщі та від Європи загалом?

Радослав Сікорський: Польща забезпечує 90 відсотків транзитних потужностей для всього, що потрапляє в Україну, – боєприпасів, техніки, усього, – і цей коридор потрібно прикривати з повітря. Як член Євросоюзу Польща ще й бере участь у цих кредитах і в гарантіях. Але насамперед Україні потрібно відновити виробництво тепла й електроенергії. Росіяни б'ють по цивільній інфраструктурі й зуміли знищити чотири п'ятих початкових потужностей України з електрики й тепла. У переддень наступної зими це пріоритет. Ну і, звісно, виробництво дронів. Торік Україна випустила чотири мільйони дронів, цьогоріч – ще більше. Так вони компенсують те, що в Росії більше людських резервів.

Війна майбутнього

Айдан Стретч: Ми часто говоримо про допомогу, яка йде від Польщі та інших європейських країн в Україну. А що Польща здобуває або переймає в України?

Радослав Сікорський: Нам усім треба опановувати це нове обличчя війни. Перша війна дронів була взагалі-то між Азербайджаном і Вірменією, але тут масштаб зовсім інший. Це не поодинокі дрони – це тисячі дронів, якими керують одночасно вздовж лінії фронту в 1200 кілометрів. Це війна майбутнього, і нам треба вбудувати ці уроки в нашу політику закупівель, у наше воєнне мистецтво, у наші навчання й в оснащення наших армій.

Айдан Стретч: Живучи в Україні, я бачив ці новинки – не лише в дронах, а й у наведенні, у роботі з даними, у тому, що, за вашими словами, потрібно Польщі. Що конкретно ви побачили на українському боці, чого Польща вчиться?

Радослав Сікорський: Дрони на оптоволокні створили зону ураження в 30-50 кілометрів, де дуже важко застосовувати бронетехніку чи взагалі зосереджувати сили. Далі йдуть дрони середньої дальності, які трощать лінії постачання. А потім – далекобійні дрони й крилаті ракети, які б'ють по незахищених російських цілях. Цього разу розміри Росії працюють проти неї: у неї просто бракує засобів ППО, щоб прикрити і Керченський міст, і Москву, і всі збройові заводи, і всі аеродроми. Тому в України так добре й виходить. Тож нам треба підсилювати те, що працює.

Головна небезпека – провокація під чужим прапором

Айдан Стретч: Я чув, як ви казали, що Росія намагається захопити Польщу вже 500 років і що ви сприймаєте цю загрозу серйозно. Наскільки ймовірно, що Росія перевірить на міцність 5-ту статтю НАТО – у Польщі чи деінде – найближчі два роки?

Радослав Сікорський: Поки Україна успішно чинить опір, у Росії немає сил, щоб напасти на НАТО й перемогти. Але пару днів тому Путін дещо сказав: мовляв, Росія відповість, якщо на неї саму нападуть з інших країн. У нас, певна річ, немає таких планів. Тож я б не виключав, що росіяни влаштують якусь операцію під чужим прапором проти російської території – щоб отримати привід ударити по одній із країн НАТО. Нам треба дати Путіну зрозуміти, що ми знаємо, що він задумав, що нас не обдуриш, що це буде абсолютно неприйнятно і що ми захищатимемо кожну п'ядь території НАТО.

Айдан Стретч: Де, на вашу думку, могла б статися така провокація під чужим прапором? Як би вона виглядала?

Радослав Сікорський: Не хочу гадати, але вони завжди б'ють туди, де, на їхню думку, слабке місце, – тому нам треба згуртуватися навколо тих союзників, які почуваються особливо вразливими.

Айдан Стретч: Часто кажуть, що таким слабким місцем є Сувалкський коридор. Він зараз захищений краще, ніж до війни в Україні?

Радослав Сікорський: Ми витрачаємо на оборону 4,8 відсотка ВВП – у пропорції більше, ніж США. Ми нарощуємо сили. У нас є F-16, є F-35, є "Абрамси", є HIMARS, і є армія, яка битиметься. Тож якщо Путіну потрібна бійка, якщо України йому мало, ми зробимо те, що робили завжди. Але є інші країни, які почуваються вразливішими.

Айдан Стретч: Які країни?

Радослав Сікорський: Я вам уже сказав. Путін висуває такі погрози проти Естонії, Латвії, Литви. Вони в НАТО, і ми з ними солідарні.

Як Польща готується

Айдан Стретч: Польща вклала величезні кошти в укріплення "Східного щита". Чи можна чекати відчутного прогресу за цими планами вже цього року?

Радослав Сікорський: Звісно, ми маємо вживати запобіжних заходів. Але, як я кажу, у них немає такої маси військ, яка могла б нам загрожувати, і ми помітили б це заздалегідь. Ми ж знали, що він за пів року стягує війська до кордонів України, так? Просто люди думали, що він не може бути настільки злочинним і настільки божевільним, щоб справді це зробити. Тепер ми знаємо, що наміри Путіна рівно настільки кепські, як і попереджали декотрі. Тож якщо він почне нарощувати військову присутність біля наших кордонів, ми зробимо те саме. Мене більше непокоїть провокація.

Айдан Стретч: Ми часто чуємо про військову готовність до російського вторгнення. Але одна з найважливіших речей, яких навчилася Україна, – як підготувати цивільне населення. Що в цьому сенсі зараз відбувається в Польщі?

Радослав Сікорський: Ми змінили закон, щоб легше було будувати укриття в населених пунктах. У нас є територіальна армія, і ми розіслали всьому населенню своєрідну інструкцію з безпеки. Ми робимо це, щоб бути такими ж стійкими, як українці. Це ще й аргумент на користь відновлюваної енергетики, на користь розосередженої генерації електрики. Повільно, але впевнено ми робимо все те, що має відбити в Путіна охоту щось затівати.

НАТО більше не в комі

Айдан Стретч: Ранню частину кар'єри ви присвятили тому, щоб привести Польщу до НАТО. Для альянсу видався непростий рік – від погроз президента Трампа забрати Гренландію до перспективи виведення американських військ. Як ви оцінюєте стан НАТО сьогодні?

Радослав Сікорський: А ще раніше були європейські лідери, які казали, що в НАТО мозкова смерть. Так ось, зараз ніякої мозкової смерті немає. Європейська частина НАТО подвоїла військові видатки з часів першого терміну Трампа. Торік у Гаазі ми взяли зобов'язання подвоїти їх ще раз – щоб до кінця десятиліття наш європейський оборонний бюджет зрівнявся з тим, що в США сьогодні. І не забувайте, у нас набагато вужче завдання. Нам треба обороняти лише європейську територію. У нас немає баз по всьому світу. Щоб напасти на нас, Путіну потрібна була б перевага три до одного, а то й п'ять до одного. У нього її немає навіть сьогодні. Тож ми на правильному шляху до того, щоб стримувати Путіна навіть за мінімальної, загоризонтної підтримки США.

Айдан Стретч: Якби ви намагалися відстежити, чи працюють усі ці кошти, вкладені в НАТО, – на які орієнтири ви б дивилися, щоб сказати: "Так, видатки реально дають результат, ми справді готові"?

Радослав Сікорський: Нам треба по-справжньому вкладатися в дрони й боротьбу з дронами. Потрібні точніше наведення, потужніше перекидання повітрям і дозаправлення в повітрі, і треба інтенсивніше проводити навчання з військами. За часів холодної війни в нас були навчання "Рефорджер" – перекидання великих мас військ туди, де вони потрібні. Нам це знову потрібно.

Україна стане чудовим союзником

Айдан Стретч: Як Україна вписується в майбутню архітектуру європейської безпеки? Чи стане Україна членом НАТО?

Радослав Сікорський: Українська армія, близько 100 бригад, – найбільша й найдосвідченіша, загартована в боях армія в Європі на нашому боці. Тож так, колись Україна стане чудовим союзником.

Американські війська залишаються

Айдан Стретч: Ми бачили виведення американських військ із Німеччини. Через Польщу на постійній основі ротується близько 10 тисяч американських військових.

Радослав Сікорський: За нашими оцінками, зараз від шести до семи тисяч.

Айдан Стретч: Менше, ніж було. Чи отримали ви запевнення, що чисельність військ залишиться більш-менш незмінною?

Радослав Сікорський: Президент Трамп запевнив нашого президента, що скорочень у Польщі не буде, і ця обіцянка була підкріплена твітом пару тижнів тому. Наскільки я розумію, Пентагон зараз переводить рішення президента Трампа в конкретні логістичні кроки.

Нехай Росія та Україна говорять напряму

Айдан Стретч: Тепер, коли по Ірану, схоже, намітилося врегулювання, ми чекаємо, що США знову більше зосередяться на мирних переговорах щодо України. Чи можемо ми скоро побачити їхнє відновлення?

Радослав Сікорський: Особисто я вважаю, що краще дати Росії та Україні домовлятися напряму. Вони й так домовляються про обмін тілами загиблих солдатів і про обмін військовополоненими. І є питання, у яких ми не хочемо на них тиснути. Сьогодні тут, у Гданську, я зустрічався з міністром закордонних справ Азербайджану. У них три десятиліття були іноземні посередники, а угоду Азербайджан і Вірменія уклали тільки тоді, коли почали говорити напряму, – і ця угода, схоже, тримається. Тож, думаю, нам варто підштовхнути Путіна до того, щоб визнати Україну державою, визнати президента Зеленського президентом своєї країни і піти на перемир'я та серйозні переговори.

Айдан Стретч: Коли Америка виступила посередником на тристоронніх переговорах в Абу-Дабі в лютому, з'явилися повідомлення, що вони пройшли доволі успішно порівняно з іншими дипломатичними зусиллями. Ви хочете сказати, що було б продуктивніше провести двосторонній саміт – без участі США?

Радослав Сікорський: Бачте, ми, європейці, точно не нейтральні між двома сторонами. Ми на боці жертви агресії, а Росія – агресор. США теж допомагають – не так, як раніше, але все ж допомагають Україні. Ми вважаємо, що якщо Путін готовий до перемир'я, яке Україна вже пропонувала, або до мирної угоди, він знайде телефон Зеленського.

Примирення має будуватися на правді

Айдан Стретч: Президента Зеленського немає на цій конференції – після спору між вашими країнами через перейменування українського військового підрозділу, організації, яку тут пам'ятають за різаниною польського цивільного населення. Зараз це дипломатичний спір між двома президентами. Чи може він перерости в щось, що реально зашкодить відносинам?

Радослав Сікорський: Ви маєте рацію. Це була етнічна чистка з елементами геноциду. Загинули сто тисяч людей. Але ми вважаємо, що примирення передусім має будуватися на правді про минуле. І примирення – це не обов'язково між друзями. Його мета – не повторювати страшних подій минулого. Власне, у цьому й полягає базова домовленість Євросоюзу, який починався як об'єднання вугілля та сталі між Німеччиною і Францією всього через кілька років після найкривавішої війни в історії. Тож ідеться не про те, щоб кинутися одне одному в обійми. Ідеться про те, щоб вирішити не повторювати лихого й знайти краще спільне майбутнє. Саме в такому дусі я й сподіваюся вибудовувати відносини з Україною.

Айдан Стретч: Був рідкісний спільний заклик і польських, і українських газет – відкласти цей спір і зосередитися на Росії –

Радослав Сікорський: І церков.

Айдан Стретч: – як на спільному ворогові. Ви згодні з цим настроєм?

Радослав Сікорський: Я згоден із духом цього заклику, і нам не можна дозволити Путіну скористатися нашими розбіжностями.

Айдан Стретч: Пане віцепрем'єре, велике спасибі за приділений час.

Радослав Сікорський: Дякую.

0 0 голоси
Рейтинг матеріалу
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів

Головне за день