Податкова служба не має прямого доступу до банківських рахунків українців, але вже працює одразу за кількома каналами, щоб знаходити неоподатковані доходи. Про це розповів адвокат Богдан Янків.
Як передає "Хвиля", про це повідомив адвокат на своєму YouTube-каналі. За його словами, банківська таємниця досі діє і не розкрита для податківців в автоматичному режимі – вони не бачать ні залишків на рахунках, ні вхідних чи вихідних платежів.
Янків назвав чотири схеми, через які податкова може отримати інформацію про оборот коштів. Перша – Нацбанк збирає дані з банків і передає в податкову. Друга – фінмоніторинг помічає ризикового клієнта, блокує його і передає інформацію далі. Третя – податкова звертається до суду з проханням розкрити банківську таємницю. Четверта – призначає перевірку і вимагає виписки з рахунків.
Адвокат показував листи, у яких податкова просила сплатити податок на підставі даних від Нацбанку. "Найменшу суму, яку я зустрічав – це 540 000 грн обороту по картках за рік. Від таких сум Нацбанк попередньо стартував збір інформації у попередні роки", – сказав він.
Окремий канал – реєстр нерухомості. Податкова знає всю нерухомість кожної фізособи, бо нараховує податок на неї та мінімальне податкове зобов'язання за сільгоспземлю. Але про оренду відомо лише тоді, коли житло здають бізнесу – ФОПу або юрособі. Тоді орендар стає податковим агентом і сам сплачує і звітує про податок. Масових штрафів за нелегальну оренду між фізособами поки що немає, але вже готують норми, за якими ріелтори стануть суб'єктами фінмоніторингу і звітуватимуть про здані квартири.
Ще одне джерело – публічні заяви бізнесменів у медіа та соцмережах. Янків розповів, що неодноразово бачив, як податківці аналізували публічні твердження підприємців про обороти у 50, 100 чи 150 мільйонів і потім висували претензії щодо походження цих коштів. Заяви з ЗМІ використовуються і в судах – проти тих, хто намагається оскаржити штрафи. Сміливо говорити про великий оборот можна лише тоді, коли він підтверджений офіційною звітністю компанії, наголосив адвокат.
З липня 2023 року Україна приєдналася до угоди CRS про автоматичний обмін податковою інформацією. Тепер про закордонні рахунки українців-резидентів у країнах-учасницях передають дані в українську податкову. Практичних випадків донарахування податків через CRS адвокат поки не зустрічав – якщо вони і є, то непублічні. У межах воєнного стану діє норма, за якою іноземні доходи і рахунки на суму до 250 000 доларів не є підставою для нарахування податків. Це захищає, зокрема, більшість українців під тимчасовим захистом у країнах ЄС.
Перший реальний приклад роботи обміну – дані між Україною та Великою Британією про доходи українців на платформі OnlyFans, якою володіє Fenix International Ltd. Податкова масово розсилає листи власникам акаунтів і намагається стягнути податки. Особливість таких справ – затримка у кілька років: претензії за 2022 рік пішли в кінці 2024-го, за 2023-й – наприкінці 2025-го.
У березні 2025 року змінили правила фіскальних чеків. Тепер фінансові організації на кшталт NovaPay у чеках вказують імена отримувачів платежу. Якщо приватна особа отримує багато оплат за товари через відділення, податкова систематизує ці чеки і надсилає лист із вимогою сплатити податки. Декларацію за такі доходи треба подати до 1 травня 2026 року.
У Верховній Раді розглядають законопроект про звітування маркетплейсів. Іноземні платформи передаватимуть в українську податкову дані про доходи українців за кордоном, українські – про доходи всередині країни. Закон може запрацювати з 1 січня 2027 року і охоплюватиме біржі фрилансу, eBay, Amazon та інші платформи. Зворотної сили в часі він не матиме – дані будуть передавати лише про доходи з початку 2027-го.