Уряд розробляє нові механізми підктримки агровиробників прифронтових регіонів, зокрема окремий підхід до зон ризикованого землеробства та додаткові інструменти для бізнесу, який працює або релокується з територій бойових дій.
Про це йшлося під час виїзного засідання національної платформи «Діалог влади та бізнесу» у Краматорську Донецької області, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
«Попри війну агросектор Донеччини продовжує працювати. Завдання держави — втримати його та створити умови для відновлення. Потрібно сфокусувати ресурси там, де вони найбільш необхідні, і разом із бізнесом напрацювати рішення, які реально працюватимуть», — зазначив заступник міністра Тарас Висоцький.
Учасники наради обговорили найбільш актуальні питання та шляхи їх вирішення, серед яких запровадження зони ризикованого землеробства. Під час визначеня статусу враховується розташування поблизу кордону з державою-агресором або лінії зіткнення, а також забруднення вибухонебезпечними предметами.
«Для таких ділянок передбачається фіксована підтримка на гектар. Виплати здійснюються з окремого фонду фінансування, який наповнюється, зокрема, коштом мит на експорт сої та ріпаку. Тому перші виплати очікуються влітку — після того, як у фонді накопичаться ресурси», — додали у міністерстві.
Також уряд розробляє окремий механізм підтримки для земель у 20–50 км від зони бойових дій — там, де вести господарство часто неможливо або економічно невиправдано.
«Основне завдання — покрити мінімальні витрати аграріїв: частину орендної плати та податкове навантаження. Це дозволить зберегти виробництво і, що не менш важливо, стабільні стосунки між власниками паїв і орендарями», — пояснили у міністерстві.
Паралельно на рівні держави формується рішення щодо компенсацій за землі, зайняті фортифікаційними спорудами. Йдеться про системний підхід, який дозволить відшкодовувати втрати як власникам, так і користувачам ділянок. Правову основу для цього має створити законопроєкт №14117. Документ передбачає рамку для подальших компенсаційних інструментів.
Водночас уряд готує зміни, які допоможуть врегулювати правовий статус релокованих підприємств. Це допоможе прибрати бар'єри у роботі з контрагентами, розблокувати податкові процедури і зняти невизначеність для компаній, що зберігають юридичну прив'язку до постраждалих регіонів.
Мінекономіки разом із профільними відомствами опрацьовує механізми, які дозволять релокованим підприємствам швидше отримувати ділянки для відновлення діяльності. Серед рішень — можливість надання землі без аукціонів у визначених випадках і більш гнучкі умови оренди. Однак земля — це обмежений ресурс.
«Потрібно створити справедливу і зважену модель розподілу. Ми маємо розробити це рішення разом з усіма регіонами, які постраждали від війни: визначити пріоритети, обсяги і черговість отримання сільгоспземель», — зазначив Тарас Висоцький.
Також Кабмін розробляє пакет рішень, який передбачає податкові пільги для підприємств у зонах бойових дій та на постраждалих територіях, а також додаткові послаблення. Серед них — перегляд підходів до мінімального податкового зобов’язання, відтермінування окремих платежів і більш гнучкі умови виконання податкових зобов’язань.
Також під час заходу обговорили чинні механізми підтримки: компенсацію вартості української сільгосптехніки та обладнання; програму «Доступні кредити 5-7-9%»; надання грантів на переробку; відновлення та розвиток меліорації.