Україна розпочинає новий етап у розбудові своєї глобальної присутності на ринку продовольства. Відкриття першого вітчизняного агрохабу на території Гани стало знаковим кроком, який експерти називають запізнілим, але стратегічно необхідним. Цей логістичний вузол має стати "вхідними воротами" для українських товарів на африканський континент – регіон, який гостро потребує стабільного постачання харчів, але водночас залишається одним із найскладніших для ведення бізнесу.
Перспективи африканського напрямку проаналізував президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. В ефірі "Українського радіо" він наголосив, що сьогодні їжа перетворилася на потужну геополітичну зброю. Україна, виробляючи у п'ять разів більше харчової продукції, ніж споживає сама, має колосальний потенціал для порятунку життів у країнах, що потерпають від голоду. Проте донедавна частка українських товарів в імпорті африканських держав була мізерною – менше 5%.
Головною перешкодою для українських компаній завжди була політична нестабільність регіону.
"Наші кораблі із зерном зупиняли та розграбовували пірати. Навіть якщо товар вдавалося безпечно розвантажити, компаніям часто просто не платили гроші", – констатує Леонід Козаченко.
На відміну від конкурентів, зокрема Росії, яка використовує військові формування для охорони вантажів, Україна планує залучати міжнародні фінансові інституції та структури ООН як гарантів безпеки операцій.
Проте успіх агрохабу в Гані та наступних майданчиків залежить не лише від безпеки, а й від докорінної зміни філософії торгівлі. Україна повинна відійти від моделі продажу дешевої сировини.
"Ми повинні припинити постачати туди виключно сировину. Варто подивитися на успішні приклади. Туреччина є одним із найбільших постачальників, але вона продає не сире зерно, а макарони, борошно та крупи – тобто продукцію з доданою вартістю", – зауважує експерт.
Для порівняння він наводить Нідерланди, які експортують агропродукції на 108 мільярдів доларів на рік, маючи в 11 разів менше землі, ніж Україна. Секрет полягає у глибокій переробці, часто – саме української сировини.
"Щоб змінити ситуацію, нам потрібно протягом наступних 10 років залучити 85-90 мільярдів доларів інвестицій саме у переробку. Це дозволить Україні вийти на обсяг виробництва та експорту понад 120 мільярдів доларів. Ідеальна схема для нас – переробляти сировину тут, постачати в африканський хаб, а вже звідти розподіляти готову продукцію по континенту", – зазначив президент Української аграрної конфедерації.
Щодо вибору Гани як першої локації, Леонід Козаченко вважає цей крок лише початком. Хоча Західна Африка є складним регіоном, наявність власного опорного пункту дозволяє відпрацювати механізми логістики.
"Значно ефективніше було б створювати такий майданчик у Північній Африці, яка є більш безпечною та стабільною. Свого часу Марокко пропонувало створити такий потужний хаб на своїй території. Вони були готові закуповувати продукцію і вже самостійно, беручи на себе всі ризики, розподіляти її по інших африканських країнах, оскільки мають для цього і фінансові можливості, і відповідний регіональний вплив. Проте хаб у Гані відкрито, і це в будь-якому разі рух уперед", – наголосив експерт.