Українське керівництво відмовляється від швидких мирних ініціатив без отримання залізобетонних гарантій безпеки, оскільки це несе пряму загрозу існуванню держави.
Про це повідомив політолог Юрій Романенко у своєму моноефірі, коментуючи інформаційну кампанію проти компанії-виробника далекобійних ракет та дронів Fire Point.
За словами експерта, політичні та антикорупційні скандали не виникають у вакуумі. Аналітик зазначив, що їхня поява чітко синхронізується з активізацією переговорних процесів та успіхами на фронті. Політолог звернув увагу на прямий зв'язок між збільшенням кількості ракетних ударів та початком медійних атак.
"І восени вибухнула гроза, коли власне кажучи, настав час це все діло випускати. Після того, як гроза вибухнула, а гроза вибухнула якраз у контексті того, що восени від Fire Point почало прилітати у все більших масштабах, полетіли ракети. І тоді були заяви, що немає ракет, ось дрони випускають, а ракет немає. І потім полетіли ракети, інтенсивність ударів теж збільшилася, і почалася відразу справа Міндіча", – зазначив Романенко.
За словами політолога, українська влада опинилася перед складним вибором щодо формату завершення бойових дій. Фахівець актуалізує проблему відсутності дієвих механізмів стримування агресора у пропонованих мирних планах. Разом з тим він пояснює мотиви президента, який прагне здобути вагомі політичні аргументи для майбутнього.
"Природно, Зеленський не хотів це підписувати і не хоче це підписувати, тому що після всього, що сталося з Україною в контексті Будапештського меморандуму і подальшої катастрофи у 2014-му, потім у 2022 році, звичайно, було б вкрай необачно отримувати мир на незрозумілих умовах і при незрозумілих гарантіях. І в цьому плані президент цілком логічний, тому що він чудово розуміє, що погані умови миру ніякого майбутнього в політиці йому не гарантують. Більш того, гарантують тільки проблеми. І ці проблеми можуть бути просто величезними. Тому Зеленський весь час намагається знайти ті чи інші козирі, які б дозволили потім у політиці в українській продати для населення і для еліти", – пояснив Романенко.
Політолог звернув увагу на те, що гарантії безпеки розглядаються не лише в контексті співпраці зі США. Аналітик зазначив, що ключовим компенсатором потенційних втрат має стати повноправне членство в Європейському Союзі. За словами експерта, дипломатичні торги навколо цього питання супроводжуються жорстким протистоянням із західними партнерами.
"І це стосується не тільки відносин зі Сполученими Штатами, це стосується і відносин з Європою, тому що ми бачимо, як іде ця постійна боротьба за те, щоб Європа дала Україні якісь гарантії. Щоб уже там у 2027 році або найближчим часом Україна отримала членство в Євросоюзі, причому не половинчасте, а отримала повне. І з цього приводу йдуть постійні суперечки з європейцями. Тобто ось ця логіка на поточний момент – отримати на виході з війни щось, що дозволило б сказати, що втрата території не обернулася стратегічними втратами для України. Навпаки, ми отримали стратегічну перевагу, ставши членом Євросоюзу, хоча не ставши членом НАТО", – зазначив він.
Разом з тим фахівець наголошує на важливості формування надійного політичного фундаменту для чинної влади. За словами Романенка, міжнародні гарантії розглядаються як своєрідний страховий поліс для вищого керівництва держави. Аналітик зазначив, що спроби створити альтернативні центри впливу швидко продемонстрували свою інституційну обмеженість.
"І таким чином це можна буде записати собі в актив. І як наслідок, навіть якщо буде програна президентська гонка, якщо президент піде на вибори або якщо він просто піде з президентської посади, то у нього буде надійна стовідсоткова броня. Гарантія того, що у нього закриті тили. І тому президент бореться ось так відчайдушно і так наполегливо за ті чи інші форми гарантії, які йому потрібні. Природно, Буданов виявився з одного боку багатообіцяючою зіркою, яка може спалахнути як альтернативний центр сили, але водночас і вперся в стелю організаційних можливостей", – заявив Романенко.
За словами експерта, політичні опоненти шукають способи послабити позиції глави держави перед вирішальними переговорами. Політолог звернув увагу, що головним інструментом тиску стають внутрішні управлінські помилки та залежності. Разом з тим поява потужного вітчизняного виробника зброї кардинально змінила баланс сил на геополітичній арені.
"Зеленського необхідно чимось перебивати. А перебивати, звичайно ж, можна слабкостями, залежностями, якимись фейлами, помилками, які були здійснені протягом президентської кар'єри. І перебивати таким чином, щоб послабити його поточну позицію і ті козирі, які у нього є на руках. І ось ми виходимо, власне кажучи, до Fire Point, тому що Fire Point виявився несподівано для багатьох тим козирем, який почав чинити величезний вплив на геополітичні процеси. І Fire Point – це не з приводу тільки України, її війни з Росією, але Fire Point – це з приводу всієї архітектури європейської безпеки", – наголосив Романенко.