Росію варто розуміти не як державу, що має спецслужби, а як спецслужби, до яких додається держава. Так вважає колишній старший оперативний офіцер ЦРУ Шон Вісвессер, автор нової книги про російську розвідку. За його словами, повномасштабне вторгнення 2022 року організувала передусім ФСБ, а не армія.
Як передає "Хвиля", про це Вісвессер розповів в інтерв'ю YouTube-каналу Silicon Curtain.
Путінську Росію екс-розвідник називає "тугократією" – державою, якою керує мафіоподібна каста силовиків. Її організаційний принцип, за його словами, – терор усередині країни та примус за кордоном. Показовим символом Вісвессер вважає повернення пам'ятника Феліксу Дзержинському до Академії ФСБ. Того самого Дзержинського, чия статуя впала з Луб'янки після розпаду СРСР.
Рівень зухвалості російських операцій у Європі, на думку співрозмовника, не має аналогів навіть у часи холодної війни. Він згадує спробу вбивства гендиректора концерну Rheinmetall, яку приписують підрозділу ГРУ 29155, та обмін ексагента ФСБ Красікова у 2024 році. Путін особисто зустрів убивцю на летовищі. "Ти вбиваєш заради мене – я тебе поверну і про тебе подбаю", – так Вісвессер описує сигнал, який Кремль подає своїм силовикам.
Ключова теза розвідника стосується самого вторгнення. Він переконаний, що щоденні брифінги п'ятої служби ФСБ переконали Путіна в легкій перемозі. "Ніхто не був більш відповідальним за вторгнення 2022 року, ніж ФСБ", – заявив Вісвессер. Він наводить показову деталь: глава ФСБ Олександр Бортніков має той самий військовий ранг, що й начальник Генштабу Валерій Герасимов, хоча не прослужив в армії жодного дня. Військові, за його словами, лише виконавці при силовиках.
Розмови про слабкість Путіна екс-офіцер ЦРУ вважає небезпечною ілюзією. За 26 років той вибудував багатошарову систему охорони – від Росгвардії Віктора Золотова чисельністю близько 300 000 бійців до Федеральної служби охорони. Саме тому заколот Пригожина, на думку Вісвессера, не мав жодних шансів. А головне – усунення Путіна нічого не змінить, бо силовики є цілим правлячим класом зі спільним світоглядом.
Що здатне зупинити Кремль, Вісвессер формулює жорстко. Захід, за його словами, боїться ескалації, тоді як Росія ескалує без обмежень, і фактично віддав їй ініціативу. Дієвими він вважає лише реальне стримування – передачу Україні далекобійної зброї та конфіскацію заморожених російських активів. Розвідник переказує історію, яку любив розповідати сам Путін, – про щура в ленінградському під'їзді. "Якщо ти не вдариш цього щура по носу, він тебе просто вкусить", – цитує він. Саме так, на його думку, і треба діяти з Москвою.
Найбільшою довгостроковою загрозою Вісвессер називає не ракети, а когнітивну війну – дезінформацію, підсилену штучним інтелектом, яка б'є по західних демократіях і насамперед по молоді. Мета Росії та її китайських союзників – переконати людей, що демократія не працює. "Це екзистенційна загроза нашим демократіям", – підсумував він.