Наука На Нью-Йорк насувається стародавній згусток діаметром близько 400 км: він уповільнює сейсмічні хвилі
Дослідники спостерігали за цією дивною структурою, коли натрапили на щось ще дивніше й шокуюче.
Історія Землі налічує мільярди років, і за цей час наша планета зазнала безлічі змін. Протягом десятиліть вчені намагаються зазирнути в надра Землі, щоб дізнатися, як влаштована наша планета зсередини. Кілька років тому вченим вдалося виявити щось особливе — під нашими ногами ховається стародавній гарячий згусток діаметром близько 400 кілометрів, який невпинно рухається в бік Нью-Йорка, пише Daily Mail.
Дивну аномальну структуру було названо Північно-Аппалачською аномалією (NAA) і, як показало попереднє дослідження, вона складається з надзвичайно гарячих порід, похованих глибоко під Новою Англією. Відомо, що структура дрейфує на південний захід зі швидкістю близько 19 кілометрів на годину і може пройти під Нью-Йорком протягом 10–15 мільйонів років. Крім того, дані вказують, що цей загадковий скупчення здатне уповільнювати сейсмічні хвилі.
Відео дня
У недавньому дослідженні вчені використали сейсмічні хвилі від віддалених землетрусів, щоб створити найдетальніші на сьогодні тривимірні зображення аномалії та навколишньої мантії. Сканування показало, що скупчення простягається приблизно на 50–200 кілометрів під Новою Англією і обмежене верхньою мантією. Але команда також виявила щось абсолютно нове й особливе: окрему вузьку колону під Коннектикутом, яка сягає на сотні кілометрів глибше.
На відміну від гарячого згустку, який уповільнює сейсмічні хвилі, цей стовп дозволяє їм поширюватися неймовірно швидко. Вчені вважають, що стовп, ймовірно, складається з більш холодного та щільного матеріалу. Припускається, що стовп може бути фрагментом, відірваним від скелястого дна Північної Америки або від занурювальної сторони великої течії, що циркулює в мантії.
Дослідження провели вчені з Єльського університету та Університету Міннесоти — команда створила підземні зображення за допомогою сейсмічної томографії, яка працює за принципом медичної комп’ютерної томографії. Замість рентгенівських променів, що проходять крізь людське тіло, цей метод вимірює час, необхідний сейсмічним хвилям від віддалених землетрусів для поширення по різних частинах планети.
Результати показали, що стародавній "згусток" дійсно складається з гарячішого матеріалу, хоча й не є порожнистою камерою чи гігантським підземним озером рідкої магми. Дані також виявили одну загадкову колону в Коннектикуті, яка виділяється серед інших.
Вчені описують цю структуру як невелику, майже вертикальну, розташовану поруч із NAA, а не в межах самого утворення. Колона, судячи з усього, простягається через верхню мантію аж до дна мантійної перехідної зони. Зазначимо, що це не тунель чи отвір усередині Землі, а тривимірний об’єм породи, ідентифікований за тим, що сейсмічні хвилі поширюються через нього швидше, ніж через навколишній матеріал.
Вчені не знають напевно, але вважають, що колона є фрагментом континентальної літосфери — твердого шару, утвореного земною корою та верхньою мантією. Ймовірно, він відокремився і почав опускатися в надра планети під власною вагою.
Інші новини
- Гігантська тріщина на поверхні Землі, про яку ніхто не знав: виявлено раніше невідомий розлом
- Розвінчання популярного міфу: чорні діри можуть утворювати планети і навіть зірки