В Україні офіційно запроваджують комплексні зміни у сфері містобудування, покликані прибрати системні бар'єри, що роками гальмували розвиток галузі.
Новий пакет рішень спрямований на максимальне спрощення регуляторних процедур та створення прозорих правил гри для всіх учасників ринку. Головна мета реформи – перетворити будівництво на потужний драйвер економіки та забезпечити швидку реалізацію проєктів відновлення житла та соціальної інфраструктури, повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України.
Віцепрем'єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба наголосив, що ухвалені зміни змінюють саму логіку роботи галузі. Замість блокування процесів, дозвільна система має стати зрозумілою та передбачуваною.
"Наше завдання – зробити так, щоб дозвільні процедури не блокували реалізацію проєктів", – підкреслив міністр.
Через війну багато цивільних аеродромів не мають діючих сертифікатів, що раніше блокувало будь-яке будівництво поблизу них. Ухвалені зміни запроваджують чіткий алгоритм дій навіть за відсутності стандартних погоджень. Визначено новий порядок взаємодії між органами містобудування, авіації та оборони. Це дозволяє розблокувати зведення об'єктів на приаеродромних територіях, не створюючи загроз для безпеки польотів та оборони країни.
Запроваджені зміни є лише першим етапом масштабної реформи. Наступним кроком стануть законодавчі ініціативи у сфері просторового планування громад, що мають забезпечити повну правову визначеність у будівельному секторі на десятиліття вперед.
Одним із найбільш очікуваних рішень стало впровадження рамкових угод для проєктів, що фінансуються державою. Цей механізм дозволяє заздалегідь проводити кваліфікаційний відбір підрядників. У результаті формується перелік перевірених компаній, серед яких замовник може швидко обрати виконавця для конкретного об'єкта.
Це дозволяє уникнути тривалих тендерних процедур для кожного окремого будинку чи садочка, що критично важливо для темпів відбудови.
Уряд радикально переглядає підхід до формування кошторисів. Відтепер рівень оплати праці у будівництві має відповідати реальним ринковим умовам. Вперше на нормативному рівні закладено принцип, за яким зарплати в офіційних документах не можуть бути заниженими. Це рішення має на меті вивести галузь із тіні та зробити розрахунки максимально прозорими.
Додатковим інструментом контролю стане база даних цін на будівельні матеріали, інтегрована у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
Суттєва лібералізація торкнулася дозвільної системи. Замовники будівництва отримали право самостійно обирати, де отримувати послуги – у місцевому органі ДАБК чи в державній ДІАМ. Така конкуренція має усунути монополію на місцях та знизити корупційні ризики.
Окремо врегульовано проблему містобудівних умов та обмежень (МУО). До сьогодні понад третина заяв отримувала відмови, а процес оскарження міг тривати понад 9 місяців. Новий механізм дозволяє оскаржити рішення про відмову у стислі терміни. Якщо відмова визнається необґрунтованою, замовник отримує право продовжувати проєктування без повторного отримання МУО, дотримуючись лише вимог містобудівної документації.